Прийоми подачі домашнього завдання

• Завдання-загадка.

Дітей     можна зацікавити формою подачі домашнього завдання, якщо домашнє завдання «вправити» в якусь таємницю, загадку. Як правило, цьому не приділяється великої уваги: у більшості вчителів на уроці для подачі домашнього завдання не вистачає часу, і вони завдання додому диктують або виписують на дошці. При цьому завжди знайдеться хтось, хто забуде записати. Вдома мало хто без щоденника згадає, яке завдання необхідно виконати. А ось якщо застосувати прийом незвичної подачі домашнього завдання, про нього не забудуть, воно згадається навіть на часовій відстані.
Наприклад, вчителька пропонує: написати вдома на вивчену тему те, що вийде з пропущених літер: французь...ий, р...хувати, підка...ка, казахс...ий, заг…дка (казка). Одночасно вона повторює з учнями вивчені орфограми в словах.

• Завдання-лотерея.

У трьох лотах знаходяться різнорівневі завдання. Кожному з учнів пропонується підійти і витягнути номерок з лота, який він сам обирає. З цією метою у вчителя мають бути листки з дидактичним завданням.

• Черговий-листоноша роздає листи з завданням.

Лист із завданням складено трикутником, як справжній лист. Листоноша ходить класом і вручає кожному його індивідуальний лист. Вчитель вдома розробив індивідуальні завдання для кожного учня.

• Підготовка до доповіді.

Доповідь дає можливість залучати учня до самостійної роботи, навчати його виступати перед аудиторією, соціалізувати його. Це надбання навичок, життєво необхідних для будь-якої дорослої людини. Адже уміння правильно будувати свій виступ означає мати додатковий резерв впливу на колектив, виробляти упевненість у собі, мати можливість самореалізації. Виступ з доповіддю є складовою професійної майстерності для багатьох професій. Тому готуючи учня до доповіді, ми часто закладаємо підвалини вибору ним професії.
Технологія підготовки доповіді вимагає кількох етапів. Перший етап – навчаємо учнів виступати з коротким повідомленням. Темою такого повідомлення може бути анотація на книжку, статтю, фільм, розповідь, цікавий факт. Головна мета першого етапу – навчити складати і користуватись картою повідомлення, яка містить у собі перше й останнє речення, а також опорний матеріал решти тексту (план, тези, аргументи). Чому бажано записувати перше й останнє речення? Тому що це типові місця збою в передачі інформації, саме тут найбільше типових «ну...», «е-е...», пауз. Завдання першого речення – зацікавити слухачів, привернути увагу. Тому навчаємо нетиповим початкам виступу. Але при цьому пам’ятаємо, що схема виступу має засвоюватись в класичній формі роздуму: вступ (формулювання тези) + основна частина (містить факти-аргументи) + висновки (підтвердження тези або її заперечення). Можливим є й таке закінчення в рамках виступу: «На цьому доповідь закінчено, я готовий відповісти на ваші запитання». Другий етап – відпрацювання регламенту. Учитель, заздалегідь попередивши учнів, починає слідкувати за часом викладу. Мета етапу – навчати дітей контролювати час. Учителю зручно використовувати таймер або пісочний годинник. Третій етап – доповідь. Вона відрізняється від повідомлення, яке триває 2-5 хв., більшим обсягом. Доповідь учня триває 5-10 хв. Якщо тема не «влазить» у відведений час, її краще дефрагментувати, звузивши тему. Наприклад, один учень розповідає про вченого, інший – про його наукові досягнення. Четвертий етап – доповідь з ускладненням. Цей етап не є обов’язковим. Суть його в тому, що учень проходить ускладнений тренінг, який дозволить у майбутньому легко адаптуватись у реальній (не навчальній) ситуації.
Відпрацьовуються ситуації виходу зі скрутного становища у середині промови, коли доповідач збився з думки, обмовився тощо. Для цього засвоюються типові формули: «Вибачте, я обмовився...», «Вибачте, я продовжу...».
А.Гін пропонує відпрацьовувати з учнями на цьому етапі наступні вправи. Ускладнення 1. За 5 хв. до закінчення доповіді виступаючий отримує картку зі словами світловолосий, веселий, дивовижний – ці слова, що не мають відношення до теми доповіді, йому необхідно вплести у виступ. Ускладнення 2. Те ж саме, тільки замість слів у записці – афоризм, цитата, яку необхідно ввести у висновки.
Ці два ускладнення готують до імпровізації, що завжди властива сильним лекторам. Ускладнення 3. Доповідача під час виступу збивають запитанням. Його завдання – спокійно та аргументовано відповісти та продовжити виступ. Ускладнення 4. Під час доповіді учень у ролі бешкетника створює певні звуки, хропіння, свист, сміх, шурхотить папером. Завдання доповідача – спокійно продовжувати промову. До речі, після такого досвіду учні починають розуміти, як іноді доводиться працювати вчителю, у класі покращується поведінка.
Звичайно, робота за такою технологією вимагає певних витрат сили і часу, але згодом все повертається сторицею.
Корисно після виголошених кількох доповідей здійснити їх рецензування, оцінити доповідь за заздалегідь визначеними критеріями.