Домашнє завдання

• Ідеальне домашнє завдання.

Вчитель не дає конкретного домашнього завдання, але всі учні щось виконують. Це... завдання за вибором відповідно до улюблених занять. Так, хтось пише твір-мініатюру з використанням слів на вивчену орфограму, хтось малює зображення предметів, написання яких є винятком з правила.

• Три рівні домашнього завдання.

Учитель подає домашнє завдання трьох рівнів: творче або підвищеної складності, звичайне тренувальне і обов’язковий мінімум. Учні на свій розсуд обирають, що їм виконувати.
Творче завдання виконується на добровільних засадах і стимулюється високою оцінкою та схваленням. За завдання підвищеної складності видаються бонуси, які дозволяють «відкупитись» від виконання самостійної роботи, контрольної тренувальної, фактологічного диктанту.
Тренувальний рівень виконують ті, хто має бажання добре знати предмет.
Перший рівень, обов’язковий мінімум, повинні виконувати всі. На розсуд учителя, від нього звільняються творчі діти, які виконують творче завдання, або ж можуть звільнятись і ті, що виконують другий рівень, якщо другий рівень досить масивний.

• Особливе домашнє завдання.

Якщо у класі є діти, які вивчають мову з особливим успіхом, то це завдання для них. Формула: вчитель пропонує талановитим учням отримати особливе завдання, при цьому він всіляко підкреслює свою повагу до них і їх права скористатися цим вибором. Завдання дається не на один урок, воно виконується більш тривало. Перевірене завдання супроводжується розгорнутою рецензією, яка, бажано, закінчується словами вчителя: «Бажаю успіхів! З повагою – підпис.» Необхідно так поставитись до цього, щоб кожен у класі розумів: отримувати особливі завдання – честь, якої удостоюється не кожний. Тому цей прийом «спрацьовує» і як виховний захід.
Чи звільняються такі діти від виконання звичайних завдань? Це вирішує вчитель відповідно до конкретних умов. Необхідно пам’ятати одне: програма повинна виконуватись з усіма учнями, нічого базового випускати не можна.

• Завдання масивом.

Учитель задає десять-п’ятнадцять вправ, з яких учень сам повинен вибрати і виконати названу вчителем мінімальну кількість. Верхня межа кількості не встановлюється. Вчитель стимулює виконання написанням релейних контрольних робіт, у завданнях яких використовуються вправи з домашньої роботи. Особливий психологічний ефект: самостійний вибір завдання надає додаткову можливість самореалізації, якої так не вистачає учням в умовах нашої школи.

• Творче завдання (розробка дидактичного матеріалу, складання задачі: змагальність у творчості).

Формула: учні виконують творчі завдання – розробляють дидактичний матеріал, складають кросворди, придумують вправи, дидактичні казки, пишуть сценарій фільму тощо. Таке завдання завжди розраховується на апробацію в класі. Іноді вчитель ускладнює завдання, наприклад, написати твір за принципом «Зроби навпаки», коли переписується уже відомий сюжет з переакцентуванням: зміна ролей, амплуа, місця подій, часова трансформація.
Це піднімає авторитет творчих учнів, робить уроки цікавішими, формує учнівську впевненість у свої сили.